Українське агро і фастфуд
Ринок фаст-фуду – перший, з якого наша дослідницька агенція розпочала свій шлях на ринок. Людина, яка дала мені перше замовлення – давно не в Україні, і до неї дуууже багато питань на тему «Навіщо було стільки говорити про любов до України, все життя розмовляти українською, працювати в НГО, що займалися реформами, займатися громадськими і соціальними проектами, ходити на Майдан під час революції гідності, щоб в перші дні війни по-щурячи втекти за кордон і більше не повернутися». Але я вдячна їй за досвід і за багато років професійного спілкування потому. Дуже шкода, що все так некрасиво закінчилось.
Тож, ринок фаст-фуду – один з тих, який я непогано знаю. Він справді мав всі шанси на домінування української кухні (і досі має, незважаючи на Макдональдз, до якого в мене теж претензії: ні, не за шкідливість їжі. Якщо тримати себе в руках і не жерти в ньому щодня, він дуже помічний для різноманітності. А за те, що перегнув з соціалкою: я ніколи йому не прощу, що його заклади стояли порожніми перший рік війни, а працівники отримували весь цей рік зарплату, рівно сидячі на попі: це шалено демотивує людей, що працювали весь цей час в «три зміни», і створює соціальну напругу на ринку праці (в них працює до 10 тис людей, а це багато, щоб задавати «правила» цьому ринку)).
За ці 22 роки на ринку українського фаст-фуду втримались 2 бренди: Пузата хата (формат «столовка») та Смачна/печена картопля (моноконцепція). Всі, хто тоді був на ринку, потім з’явився і зник – не втримались. Причина тому – дуже проста: не вистачило грошей на динамічний розвиток.
Інвестиції МакДональдз 2023 року сягнули 1 мільярда гривень (в нові ресторани (вони відкрили їх 10) – 623 млн грн, а в оновлені (101)- 117 млн грн). Нехитрі арифметичні дії показують, що 1 новий ресторан коштує 62,3 млн грн. (1,5 млн.доларів – стільки складає інвестиційний чек 1го преміального ресторану, Olga Nasonova не дасть сбрехати). Це пояснює той факт, що Україна – ледь не єдина країна світу, де МД розвивається власним коштом, а не по франшизі. Окрім того, що нема довіри до українських рестораторів (вони б точно обманювали МД стосовно своїх оборотів, а отже не доплачували б за франшизу, а МД настільки принципові і суворі в своїх полісях, що вони, знаючи це, навіть не розглядали цю бізнес-модель). Звісно, за бізнес-моделлю франшизи розвивалися (і досі намагаються розвиватися) інші, закриваючи очі на нечесність українських підприємців і «граючись» з різними бізнес-моделями, які дозволять заробляти на роялті бодай що, але все ж основною бізнес-моделлю в даному сегменті ринку, з врахуванням особливостей ментальності українських підприємців, лишається самостійний розвиток – власним коштом.
То ж, ситуація здається патовою: ну хто з інших українських підприємців здатен вкладати по 1 мільярду гривень (це 25 мільйонів доларів) на рік в експансію мережі? Насправді в Україні є багато гравців сегменту #агріфуд з таким інвестиційним чеком і такими можливостями. Сходу назву 10 не задумуючись, але не буду.
Але є і інший шлях, більш цікавий.
Останні 2 роки я спостерігаю дуже сумну картину: десятки тисяч багатих українців лишають Україну, продають тут нерухомість, підприємства і вивозять гроші буквально мішками. Але якщо ви думаєте, що вони там відкривають цікаві бізнеси – в мене для вас новини. Головний напрямок «інвестування» їх грошей там – … купівля нерухомості
В бізнес вони вкладали в Україні, тому що знали людей, ринки, схеми, входи-виходи. Там вони не знають нічого, а отже СВОЇМИ грішми – не ризикують. Дуже невелика частина з них носяться по світу зі своїми бізнес-планами, шукаючи гроші в сторонніх інвесторів (здогадуєтесь, що вони отримують? Все вірно: … нічого)
Бо їх ніхто не знає, а отже якщо і подивляться їх бізнес-плани – то лише з ввічливості або тому що полісі так велять: треба подивитися, але більше нічого. Вони наче говорять: «Вклади СВОЇ, покажи нам на що ти здатний в моїй країні, попрацюй тут 10-20+ років, а потім приходь». А їм, як ви вірно здогадуєтесь – вже по +/-40. Через 20 років цим людям буде по 60 і ніяким бізнесом вони тоді вже не займатимуться. Тому шукають шляхи пасивних інвестицій і трохи підробляти консультантом… в українців. Так працюють всі багаті менеджери, що поїхали звідси 2, 10 і 20 років назад. Ба більше: найстаршому консультанту, якого я його знаю, вже 60+. Він виїхав до США підлітком ще за радянських часів, і що б ви думали? Так, він не став там своїм, тому основний ринок його консультацій – бувший СРСР (переважно Україна, бо був киянином). Звісно, в США він теж консультує.. представників діаспори.
Так ось, всі ці люди вивезли !більше! ніж 25 мільйонів доларів інвестицій. Набагато більше. Я знаю деякі ком’юніті, які ще перед війною намагалися акумулювати ці гроші задля інвестицій в Україну. Але нічого не вийшло: передусім через те, що «борд» того ком’юніті – не підприємці, а інвестиційні консультанти. Тож вони пішли по шляху «простих рішень» і саме вони зараз консультують, нерухомість в які країні світу краще купити на ці гроші. Хоча на словах вони дуже патріотичні і б’ють себе палицею в груди що вони активно донатять. Звісно, однією рукою донатять, щоб захистити ті капітали, які ще не вивезли, а іншою – допомагають їх прилаштувати за кордоном. Поки МакДональдз займає всі ласі місця на НАШОМУ ринку.
Але в Україні є місця для українського фаст-фуду. Їх навіть вигадувати не потрібно:
– є моноконцепція «Котлета по-київськи» (всесвітньо відомий бренд, який готують в усіх країнах світу, і «так сталося», що в Києві в них зараз всього 4 (!) точки, а мало би бути 4000.
– Пузата хата (в них 38 ресторанів, а має бути 380).
– Смачна (і Печена) картопля, яку я вже згадувала (тут їх наче 16, але не впевнена).
Ємність українського ринку моноконцептуальних закладів – це ТИСЯЧИ точок (вони маленькі і стати є куди). Також є місце для мереж з приготування шаурми, але це не національна українська страва, тому про них в цьому пості не будемо.
– «Пиріжкові» концепції, що почалися на Хрещатику та на Яр.Валу з одного закладу (Перепічка та булочна Ярослава) – виросли в мережеві заклади («Тітка Клара» – теж не знайшла, скільки їх там, але точно більше 20ти).
І це лише початок. Зі зростанням середнього доходу (а нагадаю, він в Україні стрімко(!) росте навіть під час війни, і роститиме далі) люди будуть менше готувати вдома, і відповідно цей ринок ростиме і надалі.
З інвестиційної точки зору, ринок фастфуду має одну з найшвидших окупностей (чим менший заклад, тим швидше можна вийти в 0 і почати заробляти чистий прибуток) і відповідно тому в ньому так багато дрібних інвесторів (найбільше – серед кав’ярень), але й виходять з них теж дуже швидко.
Причин тут три:
1. Нестача грошей на розвиток,
2. Відсутність системного мислення у власників, відповідно вони намагаються систематизувати б/п тоді коли вже запізно (якщо взагалі до цього доходять),
3. Несистемність інвесторів, які дуже швидко перегоряють (простими словами – їм перестає бути цікаво в цьому ринку, йдуть в інший, нема «усидчивости»).
Тож, кожен, хто прийде сюди з великими (не кажу «довгими», тому що можна входити-виходити швидко) грішми І ВІДРАЗУ робитиме цей бізнес за лекалом системного-великого – зможе відхопити своє не лише в МакДональдза, а й в KFC (ті теж довго думали і програли конкуренцію МД ще в неї не вступивши)
Так, ці гроші ризиковані (зараз): в заклад може прилетіти щось з неба, може бути обрана невдала локація, … власне, це весь список ризиків 🙂 Ви певно, воліли б побачити ще такий ризиковий чинник як «свавілля ментів та рейдерів», але його не буде. На білі бізнеси з працюючими безпековими полісями НЕ НАЇЗДЖАЮТЬ. А коли пробують – відразу отримують по носі, як дрібний гопнік, що напав на професійного боксера.
Ну, і закінчити тут варто таким. Кожен з вас, тих хто досі в Україні і читає цей пост: кожен з вас знає мінімум 1, а то й більше родин, які втікають з України з грішми. Завертайте інвестиції в Україну 🙂
Як мінімум покажіть їм цей пост. Особисто я можу познайомити з власником однієї зі згадуваних мереж, і допомогти організувати бізнес зі старту (!) як належить. По цьому бізнесу є все: люди, заготовки бізнес-процесів, локації, профі, які на ньому знаються. Жодна інвестиція в іноземну нерухомість не дасть таких #ROI як тут.